- вибалакати
- —————————————————————————————ви́балакатидієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вибалакати — аю, аєш, док., перех., розм. 1) Розказати що небудь таємне, те, чого не слід розголошувати. 2) Домогтися чого небудь розмовою, бесідою … Український тлумачний словник
проговоритися — 1) = проговорюватися (мимоволі виказати те, чого не слід було говорити, розголошувати), промовитися, промовлятися, обмовитися, обмовлятися, прохопитися, прохоплюватися, пробалакатися, вибалакати, вибалакувати, пробовкатися, пробовкнутися,… … Словник синонімів української мови